Я – європеєць

Я – європеєць. Я так думаю, я так відчуваю себе в життєвому просторі, сприймаю і раціонально, і чуттєво. Для мене бути європейцем – це бути частиною європейської спільноти, носієм європейської культури, бути різним – і бути рівним, ставитися до інших, відмінних вид мене людей як до рівних собі і сподіватися на таке ж ставлення до себе.Тож бути європейцем – це бути почутим. І я хочу бути почутим! Почуйте мене: я європеєць, тому що я українець.

Але я європеєць і тому, що я людина. Ось так – просто людина...А людина сприймає світ емоційно. Молода людина – занадто емоційно. Отже, мої емоції сьогодні – радість (незалежна Україна), сум (війна), надія (сподівання на щасливе майбутнє моєї сім’ї, невід'ємне від щасливого майбутнього ненькиУкраїни).

Хто нам, мені, Україні допоможе в моїх, наших сподіваннях?По-перше, власна історія.По-друге, сучасні герої.По-третє, друзі. Існують друзі - люди та друзі – країни. Як це зараз важливо для моєї держави!

Згадуючі про друзів, скажу про таке... Чи знаєте ви, що спільного у невеличкого українського селища Ділове, що лежить у 18 кілометрах від міста Рахів на Гуцульщині, та литовського селища Пуршункяй у 26 кілометрах від Вільнюса? Поцікавтеся – і з'ясуєте, що це два "серця"! Містечко Пуршункяй у Литві – офіційний географічний центр Європи, про що свідчить збудований там Парк Європи. Отже, Литва – географічне серце Європи.Але за іншою методикою обчислення на роль географічного центру Європи може претендувати і гуцульське селище поблизу Рахова. Таке собі добре дружнє змагання... Такий собі збіг обставин... І нехай таких "сердець" буде багато, бо з одного не зросте ані дружби, ані побратимства, ані кохання!

У нас часто кажуть: "Україна — серце Європи"... Може, трошки самовпевнено...Сьогодні кожен з нас, молодих громадян України, замислюється, що цей вислів означає. Для мене він означає не стільки географічне розташування моєї країни на мапі світу, а насамперед те, що українці здавна сповідують ті принципи свободи й незалежності, які притаманні багатьом народам інших держав Європи.

Згадаймо окремі події історії Україні, щоб у цьому переконатись: утворення козацької республіки Запорізька Січ, вольнолюбива вдача її синів, бунт проти будь-якого поневолення, проти цивілізаційних викликів Російської імперії, покріпачення, голодомору, русифікації (чисельних утисків української мови та культури)... Український народ жив і протидіяв! І було чому. Пригадаймо наступ Петра І на українську мовута заборону Катериною ІІ викладання українською в Києво-Могилянській Академії, Валуєвський циркуляр 1863 року, радянський  період історії - операцію «Вісла», під час якої насильницьки вивозили українців з Польщі до УРСР... Пригадаймо крадену в нас нашу славну історію!

Але в історії є те, що в нас вже не вкрасти нікому і ніколи: Україна у 1991 році стала незалежною державою. Сьогодні наш народ ще раз заявляє про своє прагнення самому вирішувати долю своєї Батьківщини, будувати сильну соборну демократичну європейську країну. Так, ми зробили свій вибір, який чітко показав: як й інші народи Європи, ми хочемо власної свободи, а не одвічного рабства. Ми проти меншовартості, ми не "молодший брат", і якщо мова наша "сільська", то настільки, наскільки "сільським" можна назвати хліб, який всі ми їмо. І в жодному разі нас не "н е м а є"! Ми – є!

Починається складний для моєї країни час, проте дуже цікавий. Українці зробили європейський вибір -  вибір свободи. Ми прямуємо в Європу - туди, де кожна людина має свої думки та може вільно їх висловлювати, де цінують нас як націю, поважають український народ, і прикладом цього для нас може бути Литва, незалежна європейська країна.

У ці складні для України часи особливо цінною для нас є підтримка Литви – нашого важливого стратегічного партнера в Європейському Союзі та надійного друга, який сповідує спільні з Україною демократичні цінності. Прикладів такої підтримки дуже багато: у час, коли на сході України йде війна, глава Міністерства  закордонних справ Литви Лінас Лінкявічусзаявляє про підтримку України – і Литва направляє в Україну літаки з гуманітарною допомогою, приймає на навчання та відпочинок дітей та вчителів із зони антитерористичної операції. Президент Литви Далі Грібаускайте закликає до об'єднання зусиль Литви та України для більш об'єктивного висвітлення ситуації в Україні в міжнародному інформаційному просторі. В заяві МЗСЛитви з приводу парламентських виборів в Україні сказано: "Литва готова надалі підтримувати Україну на шляху європейського оновлення". Приклад боротьби країн Балтії за власну енергетичну безпеку - термінал скрапленого газу в Клайпеді під символічною назвою "Незалежність" – актуальний для сьогодішньої України як ніколи. Актуальним для України прикладом є і впровадження Литвою політики "безпечних інвестицій".Литва для України є зразком тієї країни, яка була незламною під натиском тоталітарного режиму та зробила все за для того, щоб стати однією з розвинутих країн Європи.

Я – європеєць, і ясподіваюсь, що моя країна ніколи, чуєте, ніколи не стане на коліна перед «царями», які хочуть загарбати її і роздерти на шматки! Молоді українці підтримують європейський вибір і зроблять все за для того, щоб їхня мрія здійснилася!

Тому сміливо можна стверджувати, що ми європейці не завдяки географічному розташуванню територій нашої країни, а завдяки національному самоусвідомленню, прогресивності, патріотизму.

Утвердження свободи слова, вільний розвиток демократії в Україні доводять: ми — європейці. Та не треба думати, що ми забули шевченківське "...свого не цурайтесь". Українці, будучи європейською нацією, завжди пам'ятатимуть про свої національні ідеали.Бо є під сонцем місце для  батьківщинилелеки та бурштину і є місце для "батьківщини вишні й соловейка" (український поет Богдан-Ігор Антонич).

Всеволод Затонський,учень 11 класу, випускник,

громадянин України, європеєць